04 квітня 2024 року на базі Державного університету “Житомирська політехніка” відбувся 5й міжнародний семінар “Edge Computing workshop”, який зібрав дослідників та науковців з різних країн світу. В роботі семінару взяли участь 39 учасників з Китаю, США, В’єтнаму, України. Цей семінар вже є щорічним, проводиться вп’яте на базі факультету інформаційно-комп’ютерних технологій. Незважаючи на складні часи, зокрема в Україні, науковці продовжують свою важливу роботу, представляючи інноваційні рішення в галузі крайових обчислень, штучного інтелекту та їх застосування в різноманітних сферах.
З вітальним словом виступили кандидат економічних наук, доцент, проректор з науково-педагогічної роботи та молодіжної політики Олена Денисюк та доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри інженерії програмного забезпечення Державного університету «Житомирська політехніка» Тетяна Вакалюк.
На семінар було подано 28 наукових робіт, з яких 13 були відібрані для презентації. Онлайн-формат дозволив забезпечити широку міжнародну участь та жваві дискусії, незважаючи на географічні кордони.
Yanan Song (Hubei University of Technology, Wuhan, China) представив дослідження про графову згорткову архітектуру для прогнозування транспортного потоку. Запропонована модель GADGN використовує два ключові модулі: GAN-TCT для заповнення відсутніх значень та ESGCE для вилучення просторових характеристик. Модель продемонструвала кращі результати порівняно з існуючими рішеннями на наборах даних PMSD4 та PMSD8, зібраних з понад 40 000 детекторів у Каліфорнії.
Zhicheng Li (Hubei University of Technology, Wuhan, China) представив дослідження про планування шляху для безпілотних літальних апаратів (БПЛА) на основі вдосконаленого алгоритму спірального пошуку. Запропонований алгоритм ISSA включає хаотичне відображення, механізм конкурентного голодування та адаптивну диференціальну еволюцію, що дозволяє ефективно долати обмеження стандартного алгоритму спірального пошуку. Модель була протестована на 3D-карті розміром 100×118 кілометрів.
Ming Xue (Wuhan Fiberhome Technical Services Co., Ltd., China) представила дослідження ефективності методів виявлення транспортних засобів на основі злиття характеристик та підсилення уваги. Запропонований алгоритм покращує існуючий YOLO v4, використовуючи DenseNet як основну мережу та впроваджуючи мережу ефективної канальної уваги (ECA). Результати показали покращення продуктивності порівняно з базовим YOLO v4 та іншими існуючими методами.
Денис Фуріхата (Державний університет «Житомирська політехніка», Україна) представив інтеграцію крайових пристроїв та IoT для створення системи моніторингу кліматичних умов для кімнатних рослин. Система використовує периферійні пристрої для вимірювання важливих показників і передачі даних за допомогою протоколу MQTT. Система відображає дані у зручному для користувача інтерфейсі, що дозволяє створювати оптимальні умови для зростання рослин.
Дмитро Шевченко (Національний університет біоресурсів і природокористування, Україна) представив регресійний аналіз як інструмент для виявлення закономірностей у даних моніторингу атмосферного повітря. Система збирає дані з різних джерел, включаючи власні станції моніторингу та інтеграцію з державними сервісами. Регресійний аналіз дозволяє виявляти залежності між різними забруднювачами та покращувати алгоритми розрахунку індексу якості повітря.
Олександр Чабан (Хмельницький національний університет, Україна) представив EMTKD (Enhanced Multi-Teacher Knowledge Distillation) – фреймворк для надійної класифікації кардіологічних МРТ-зображень на крайових пристроях. Підхід інтегрує адаптивний механізм зважування вчителів, доменно-адаптивне вирівнювання характеристик, напівконтрольоване навчання та методи захисту конфіденційності. EMT продемонстрував точність 88,5% та AUC-ROC 92,5% на цільовому домені.
Дмитро Швайка (ThingsBoard, Inc., USA) представив результати оцінки брокера MQTT – TBMQ для сценаріїв точка-точка (P2P). TBMQ був розроблений для роботи в умовах високого навантаження і показав лінійне масштабування до 1 мільйона повідомлень на секунду. Затримка доставки повідомлень залишалася нижче 75 мілісекунд, а затримка підтвердження – нижче 8 мілісекунд. Тестування проводилось на кластері AWS з використанням Kubernetes.
Віктор Малярський (Тернопільський національний педаггічний університет імені Володимира Гнатюка, Україна) презентував огляд сучасних інструментів для забезпечення якості крайових обчислювальних систем. Він розглянув різні категорії інструментів, включаючи емулятори мережі (Clumsy), інструменти тестування навантаження (JMeter), інструменти безпеки (Nmap, Shodan, Metasploit), інструменти моніторингу (Prometheus) та інші. Були окреслені ключові критерії вибору інструментів та підкреслена важливість комплексного підходу до тестування.
Сергій Дементьєв (Вінницький торговельно-економічний інститут Державного торговельно-економічного університету, Україна) представив IoT-систему для механізованого представлення руху спортивних змагань для покращення сприйняття. Система призначена для людей з вадами зору і дозволяє візуально, тактильно та акустично сприймати розташування та рух гравців на спортивному полі. В основі системи лежить мініатюрна модель поля з рухомим маркером, що відображає положення обраного гравця.
Андрій Колгатін (Криворізький державний педагогічний університет, Україна) представив огляд сучасного стану розгортання великих мовних моделей (LLM) на крайових пристроях. Він розглянув різні фреймворки (TinyAgent, H2O GPT), техніки оптимізації (квантизація, обрізка, дистиляція знань), хмарно-крайові колаборативні фреймворки та апаратні рішення для прискорення. Основними застосуваннями крайових LLM є IoT та розумні міста, персоналізовані сервіси, мультимодальний інтелект.
Олександра Путятіна (Харківський національний університет радіоелектроніки, Україна) представила альтернативну модель зображення для відеоданих, представлених як серія зображень, уражених шумом короткого типу та складним пуассонівським процесом. Вона запропонувала метод апроксимації складних шумових процесів гауссівським шумом з корекційним членом, що спрощує фільтрацію зображень за допомогою фільтра Калмана.
Останньою була презентація Олени Наумчак (Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова, Україна) про модель виявлення довільно орієнтованих об’єктів на зображеннях дистанційного зондування. Запропонована модель використовує архітектуру YOLO v11 із п’ятипараметричною регресією для визначення кута повороту обмежувальних рамок. Модель ефективно вирішує проблеми детекторів з горизонтальними рамками при виявленні цілей з високою щільністю, великим співвідношенням сторін та перекриваючимися рамками.
На семінарі було виділено кілька важливих тенденцій у сфері крайових обчислень. Багато доповідей були присвячені методам зменшення розміру моделей та підвищення ефективності обчислень без значної втрати точності. Зростає потреба у ефективних рішеннях для обробки даних з IoT-пристроїв безпосередньо на краю мережі. Особлива увага приділяється методам, які дозволяють обробляти чутливі дані локально, не передаючи їх у хмару. Розвиваються гібридні підходи, які розподіляють обчислювальні завдання між крайовими пристроями та хмарою. Зростає інтерес до розробки спеціалізованих апаратних прискорювачів для ефективного виконання алгоритмів ШІ на крайових пристроях.
До дискусії долучились також науково-педагогічні працівники і аспіранти факультету. Аспіранти були залучені з метою ознайомлення з передовими досягненнями у галузі edge computing.
Семінар продемонстрував значний прогрес у галузі крайових обчислень та їх застосуванні в різних сферах. Представлені дослідження показують, як технології крайових обчислень можуть вирішувати реальні проблеми в галузях транспорту, медицини, екології, безпеки та інших.
Особливо вартими уваги є зусилля дослідників з України, які, незважаючи на складні часи, продовжують активно працювати над інноваційними рішеннями та представляти їх на міжнародному рівні.
Цього року на момент проведення семінару матеріалу семінару вже опубліковані https://ceur-ws.org/Vol-3943/ та проіндексовані у Scopus. То ж вітаємо усіх учасників семінару!
Також наприкінці семінару Тетяна ВАКАЛЮК презентувала фаховий журнал, що заснований в Державному університеті «Житомирська політехніка» – “Journal of Edge Computing”, запросивши авторів відібраних доповідей, що були представлені на семінарі, подати до журналу розширені та доповнені на 30% статті.
Дякуємо усім учасникам семінару за змістовні доповіді, бажаємо подальших успіхів у науковій діяльності. Та до нових зустрічей!
Також висловлюємо щиру вдячність Сергію Семерікову за можливість долучитись до організації та проведення таких науково вагомих та масштабних заходів.
Залишити відповідь